Про традиції святкування новорічних свят розповідає учень 5-Б класу Максимець Богдан:

РІЗДВЯНІ СВЯТА У НАС, НА УКРАЇНІ !!!
Колись ще до, християнства, в Україні у день зимового сонцестояння 25 грудня день найкоротший, а ніч – найдовша люди знали, що це є переломний період у природі. сонце вмирало, але потім знову народжувалося. Тоді людина вірила, що своїми магічними діями, обрядовими піснями вона може допомогти природі, Сонцю в боротьбі з темними силами. І свято всеславяньської богині Коляди це перше свято на честь Сонця,і з нього починалися хліборобські зимові свята.
Пізніш після запровадження в Київській Русі Християнства на 15-ий день після зимового сонцестояння впроваджено свята Різдва Христового .У різдвяних звичаях сьогодні бачимо ряд дохристиянських елементів,колядки,щедрівки і нових елементів так як вертеп, (дійство про народження Ісуса Христа). Так як колядки колись славили народження нового Сонця так зараз вони славлять народження Сина Божого Ісуса Христа. Сніп пшениці (дідух) уособлення Селянського Духу, вносився колись і тепер у хату перед вечерею і ставився у кутку на почесному місці, тепер під образами.
Зараз у нашій родині на Святвечір за святковим столом збирається вся родина і господар проказує молитву і приносить Богу подяку за щедро накритий стіл (що, як правило, складається із 12-и страв) і просить благословення на успішну працю і достаток на наступний рік.
І у нас на всі Різдвяні Свята світиться гарно прикрашена ялинка. Ялинку ми ставимо штучну, щоб зберігати ліси рідного краю. А у нас у Львові ставлять ялинку, ще до Новорічних Свят, яку розбирають, аж після Йорданських Свят, або Водохреща (Свят хрещення Ісуса Христа).
Під час Різдвяних Свят діти ходять колядувати, буває ходять вертепом, а на Щедрий Вечір щедрувати. Щедрівки бажають господарям достатку, щастя, здоров’я.
Дуже гарно в Україні святкують Водохреща, святково одягнені люди разом із священиками ідуть на річку, де вирубана ополонка і поставлений льодяний хрест, відправляється Богослужіння і посвячується вода. А у нас у Львові освячування води відбувається біля церков, а також в центрі міста на площі Ринок біля міської Ратуші де збираються тисячі львів’ян, щоб зачерпнути свяченої води і принести її додому освятивши свою оселю.
Цікаво у нас на селі святкують Новий Рік за старим стилем. Старші збираються у когось у домі святкують Маланки, а молоді хлопці і дівчата збираються і ходять з козою роблять різні жарти, збитки (кому зав’яжуть клямку на дверях, кому знімуть хвіртку з брами і т.п.). А також буває збираються на вечорниці, де дівчата ворожать, а хлопці жартують над ними. А на Новий Рік ранком діти ходять сіяти по домах, бажають господарям доброго врожаю на наступний рік, а ці їх винагороджують хто грішми, а хто солодощами. Сіяти – це посівати зерно пшениці і промовляючи: «Сію,сію посіваю з Новим Роком Вас вітаю, сійся родися жито, пшениця і всяка пашниця на щастя, на здоров’я, на Новий Рік.