Святвечір

Свято Різдва Христового – найбільший празник нашого церковного року. У цей день торжествують небо і земля, люди несуть один одному радісну звістку: «Христос рождається!».

У місті Вифлеємі Марія народила сина, сповила його і поклала в ясла. Недалеко від Вифлеєму появився Божий посланець, який сповістив, що в місті народився Спаситель. У той час, коли Ісус народився, в Єрусалимі панував цар Ірод. Він побоявся, що появився новий цар і наказав негайно вбити дитя. Коли не знайшли Маленького Ісуса, то Ірод звелів вбити всіх хлопчиків до двох років.

Свято Різдва на Україні – це веселе, радісне і велике свято. Воно відрізняється від інших своєю обрядністю.

До Різдва готувалися заздалегідь. Господар зберігав сніп пшениці чи жита з обжинків. Відкладав господар запашне сіно для Різдва, а також готував сухі дрова. До свята господар вигодовував кабана і робив повний порядок у господарстві.

Господиня також завчасно ножі, горщики, миски, ложки, мила і вишивала білизну, рушники, вимальовувала хату.

Старі бабусі навчали дітей колядувати. Старші діти і парубки збиралися в тій чи іншій хаті за місяць до Різдва і розучували вертеп, готували до нього костюми. Менші діти вивчали колядки, розучували новорічні і різдвяні віншування.

У переддень Різдва в кожній хаті кипіла робота. Варилася кутя – найголовніша святвечірня страва та інші традиційні страви, яких мало бути дванадцять. Усі страви повинні бути пісні. На Святвечір подавали до столу:

1. Кутя

2. Узвар із сушених фруктів

3. Капусняк з пшоном

4. Горох

5. Борщ з грибами

6. Риба смажена

7. Голубці картопляні

8. Вареники з капустою

9. Каша гречана

10. Каша пшоняна

11. Пироги з капустою

12. Пампухи

Батько з сином приносили дідуха, сіно, солому і вносили їх до хати. Дідуха ставили на покуті, сіно розстелювали на столі і накривали білим обрусом, солому розкидали по долівці. Після появи на небі першої зірки всі молилися та приступали до вечері. Споживали страви, починаючи з куті. Побутували прикмети і вірування, пов’язані зі Святвечором. Якщо ніч зоряна, то буде врожайний рік, якщо морозна – буде холодно. На Різдво не можна класти шапку на столі – кроти будуть рити на городі. В ніч на Різдво у хаті цілу ніч має горіти свічка. Після вечері колядували. Якщо дідо і баба жили окремо, то внуки несли їм вечерю. Баба з дідусем саджали внуків за стіл і пригощали смачними стравами. Після цієї вечері обдаровували дітей грішми, яблуками і цукерками.

На Різдво колядники ходили ватагами. Кожна ватага домовлялася на яку мету будуть колядувати: на церкву, школу та ін.

Упродовж різдвяних свят мандрував українськими селами вертеп, що у своїх дійствах славив народження Ісуса Христа.

Так, ми, українці у свято Різдва Христового повинні згадати про престарілих, одиноких, сиріт і поділитися з ними святковою радістю.

Підготувала учениця 5-Б класу Василів Мар'яна